Пісня "Ждала ждала козаченька" виконавця KHAYAT занурює слухача в атмосферу українського фольклору, де передається історія про чекання та втрату. Співак описує образ дівчини, яка висадила верби на кінці греблі, символізуючи своє чекання і надії на повернення коханого козака. Ці верби, що шумлять, стають свідками її тривоги та очікувань.
У пісні згадується, що козаченко від'їхав за Десну, залишивши дівчину у великій печалі. Вона виростає та досягає пори, коли повинна бути вже заміжня, але все ще жде свого милого, що так і не повернувся. Ця історія виражає глибокі емоції та зв'язок із рідною землею та її традиціями.
Повторювані мотиви про в'янучі огірочки та жовтенькі квіточки підкреслюють перехід часу та в'янення надій дівчини. Її карі очі, що плачуть, стають відображенням її болю та суму за втраченим коханням. Ця пісня створює емоційний портрет жіночого очікування та втрати, акцентуючи на силі почуттів і незламності духу перед лицем розлуки.