Пісня "Колихнула, загула" виконавця STASYA занурює слухача у містичний світ природи, де кожен елемент ніби живий і володіє своєю волею та намірами. Слова пісні розкривають образ лісу, який стає символом внутрішніх страхів, секретів та спокус, що ваблять і одночасно попереджають про небезпеку. "Біль колюча тримала" може символізувати внутрішні боротьби та психологічні травми, які "колихнула" і "загула" природа лікує чи, навпаки, загострює, залежно від сприйняття.
У рефрені "Не ходи в ліс, чуєш, як серце лама" ліс стає метафорою спокус і випробувань, куди легко заблукати, втративши свою сутність. Водночас, ця частина пісні закликає до обережності та самопізнання, підкреслюючи, що деякі шляхи можуть бути небезпечними для душі та серця.
Загалом, пісня творить атмосферу таємничості та незрозумілого притягання до темних куточків власної душі, нагадуючи про важливість внутрішньої рівноваги та самопізнання. Ліс у цій пісні – не просто місце на карті, а складний лабіринт власних страхів, сподівань та боротьби за справжнє "я".