StasyaНе Ходи В Ліс Чуєш Як Серце Лама

Пісня "Не ходи в ліс" у виконанні STASYA занурює слухача у темну, загадкову атмосферу, ніби запрошуючи у подорож невідомим, небезпечним лісом. Початкові рядки "Колихнула, загула / Біль колюча тримала / Заквітчала, обпала / Вогнем палить, біль згаса" метафорично описують процес переживання глибокого емоційного болю, який спочатку є гострим і непереносним, але потім поступово згасає, залишаючи після себе лише спогади.

Основний рефрен "Не ходи в ліс, чуєш, як серце лама / Поглядом відчую, що совість глуха / Затягну у хащі - збагнеш, що біда / Зачарую, згублю, хай плаче душа" слугує попередженням від виконавця. Це можна інтерпретувати як застереження проти вступу в ризиковані, потенційно шкідливі ситуації або відносини, які можуть принести біль і страждання. Ліс у цьому контексті символізує невідомість та небезпеку, а "серце, що ламається" відображає глибоку емоційну рану.

Пісня використовує образи природи та елементи фольклору для створення густої атмосфери таємничості та небезпеки, що огортає слухача. Через ці образи виконавець передає універсальне повідомлення про важливість бути обережними з виборами, які ми робимо, та шляхами, якими ми обираємо йти, адже вони можуть мати непередбачувані та іноді незворотні наслідки для нашої душі та серця. Повторення рефрену наголошує на важливості цього застереження, роблячи його центральним мотивом усієї пісні.