Пісня виконавця STASYA "А ми втікали мижи люди і не знали що з нас буде" занурює слухача в атмосферу глибоких роздумів про випробування, які приносить життя, і віру в краще майбутнє незважаючи на всі перешкоди. У перших рядках твору описується картинка затишної домівки, де раптово згасає вогонь на столі, символізуючи раптові неприємності або втрату. Бабця, що молиться за всіх, стає образом безмежної віри та надії на краще, незважаючи на випробування.
Далі текст пісні піднімає тему співіснування добра і зла, невинності та гріха у світі, де люди часто стикаються з непорозумінням та агресією. Слова "Плаче у кутку іконостас, Пробач грішних сину, люди злі, а є невинні, котрі гинуть безупину" відображають біль та страждання невинних, закликають до прощення та пошуку сили для протистояння злу.
Основний рефрен "А ми втікали мижи люди І не знали, що з нас буде" говорить про втраченість покоління, яке прагне знайти свій шлях у цьому світі, відчуваючи невизначеність і страх перед майбутнім. Тема побудови "сходів догори" символізує спроби подолати життєві перешкоди та досягти мети, незважаючи на зовнішній опір та розчарування.
Ключовим моментом пісні є віра в те, що доти, доки горить свічка - символ надії та життя, є шанс на краще майбутнє. Це заклик не здаватися перед обличчям труднощів та зберігати віру в світле майбутнє. Таким чином, пісня несе глибокий емоційний заряд, закликаючи слухача цінувати кожну мить життя, не втрачати надії та вірити у власні сили.