Пісня "Я вже мертва всередині та поки жива ще ззовні" виконавця Геля Зозуля відкриває перед нами глибокі емоційні стани, які змушують задуматись над суттю існування та внутрішнього світу людини. В перших рядках автор говорить про свої почуття, порівнюючи себе з грозою, не дощем, підкреслюючи силу та внутрішню міць, незважаючи на зовнішні прояви слабкості та вразливості.
У рефрені пісні використовується метафора стану між життям та смертю, де співак відчуває себе "мертвим внутрішньо", але все ще живим зовні. Це вказує на глибоку внутрішню порожнечу та втрату сенсу, хоча зовнішній вигляд може здаватися нормальним.
Далі в тексті йдеться про змішання крові з вином, що може символізувати спроби забуття свого горя через саморуйнування або втечу від реальності. Повторення "Усі плачуть, а мені смішно так" може вказувати на іронічне ставлення до ситуації, де співак бачить абсурдність свого стану та навколишнього світу.
Закінчення пісні підкреслює рішучість та незалежність особистості, виражену через готовність "класти карти" за власним сценарієм, що може символізувати прагнення взяти контроль над своїм життям, незважаючи на внутрішні та зовнішні конфлікти. Це пісня про боротьбу з власними демонами, пошук сили у вразливості та незламність духу перед обличчям випробувань.