Пісня LELY45 "І ти ростеш старієш вмираєш а тої правди так і не знаєш" занурює слухача у глибоку рефлексію щодо сенсу життя, пошуку правди та самотності. Ліричний герой висловлює думки та почуття, які виникають у повсякденному житті, коли здається, що відповіді на важливі питання неможливо знайти. Використання образів, таких як дивитися на кран і воду в кухні, символізує роздуми про прості, але водночас фундаментальні аспекти існування.
У пісні є повторюваний мотив самотності, який проходить через весь текст: "Спи собі сама, коли біля тебе мене нема". Це відображає внутрішню ізоляцію та відчуття втрати, що супроводжує людське буття. Ліричний суб'єкт ніби говорить про внутрішню боротьбу між бажанням бути зрозумілим, бачити і відчувати справжню правду життя, та одночасно відчувати себе відчуженим і самотнім у своєму пошуку.
Звернення до таких повсякденних ситуацій, як відчуття непорозуміння в магазині, говорить про універсальність переживань ліричного героя, які є зрозумілими та близькими багатьом. Пісня ставить більше питань, ніж дає відповідей, спонукаючи слухача задуматися над власним життям, виборами та тим, що для нього є істинною правдою.