Текст пісні "Я вже не плачу й не сміюсь" виконавця LELY45 порушує тему втрати ідеалів та розчарування у суспільних обіцянках. Автор рефлектує на загальну дезілюзію, яка огортає людей, що вірили у великі ідеї та ідеали, але з часом зіткнулися з жорстокою реальністю, де високі цілі та обіцянки не виправдовуються.
У перших рядках пісні йдеться про колективну жертву за ідею, яка, можливо, виявилася ілюзією. Автор натякає на те, що людські сподівання та прагнення до кращого завершилися розчаруванням через "фальшивий романтизм" і невиправдані очікування. "Байки про світло у кінці тунелю" символізують надії, які так і залишаються нездійсненними, ведучи до виснаження та втрати сенсу.
Основний рефрен "Я сподіваюсь всі усіх розчарували / І одиноко грузнуть в молитвах" виражає глибоке розчарування у взаєминах між людьми та втрату віри у можливість зміни на краще. Фраза "Ласкаво просимо у Пекло" може символізувати прийняття реальності, яка далека від ідеалів, з якими люди стартували.
Заключні слова "Я вже не плачу Й не сміюсь / Лише ненавиджу" відображають емоційне вигорання та втому від постійних розчарувань, коли вже не залишається сил ні на сміх, ні на сльози, лише глибоке почуття ненависті та відчуження. Це вказує на крайню стадію втрати надії, коли індивід відчуває себе повністю відірваним від колективних ідеалів і спільноти.