Текст пісні Каті Глєбової (IGUANA) "Так немов це наша перша і остання любов" піднімає тему глибокого емоційного зв'язку між закоханими, який не потребує слів, щоб бути вираженим. У цих рядках ми бачимо, як виконавиця описує інтимність і розуміння, що виникає з простих жестів і поглядів. Вона наголошує на важливості бути поруч з коханою людиною, вказуючи на те, що саме непотребні слова, а їхня присутність є найважливішою.
Пісня занурює слухача у стан повільного часу ("світ ніби на slow"), де кожен момент з коханою людиною відчувається як політ у інші світи, підкреслюючи магічність і унікальність їхньої любові. Це почуття, коли кожен поцілунок і обійми видаються неповторними і дуже значущими, ніби це перша і водночас остання любов у їхньому житті.
У фразі "а сьогодні нас ніхто не знайде, а завтра посмішки розкажуть все" міститься ідея про те, що інтимні моменти між закоханими залишаються лише між ними, але їхнє щастя та внутрішній стан можуть бути вловлені оточуючими через їхні посмішки на наступний день. Це нагадування про те, що справжнє кохання є не лише особистим досвідом, а й чимось, що випромінюється назовні та торкається сердець інших.
Загалом, пісня є виразом ідеї, що кохання вимагає бути пережитим тут і зараз, з повною віддачею та готовністю цінувати кожен спільно проведений момент, ніби це ваша перша і остання можливість кохати так глибоко та беззаперечно.