Пісня "А я милуватися нею схоже звик" виконавця Аркадій Войтюк занурює слухача в атмосферу захоплення та глибокого почуття, що виникає перед неземною красою. Ліричний герой описує жінку, яка здається йому не з цього світу, мов зірка, що зійшла з небес прямісінько в його життя. Її присутність викликає в серці шаленство, її погляд пришвидшує серцебиття, а її краса здається неземною.
Центральною темою пісні є роздуми про красу, що відокремлюється від земних реалій, ставлячи під сумнів можливість такої ідеальної істоти існувати в реальному світі. Ліричний герой задається питанням, чому така незрівнянна особа може залишатися самотньою, чому вона танцює одна, незважаючи на безліч охочих знайти шлях до її серця.
Водночас, пісня торкається теми самотності та неповторності. Незважаючи на загальну зацікавленість, жінка обирає залишатися наодинці, віддаючи перевагу особистісному простору та свободі. Музика стає ключем, який відкриває її серце, дозволяючи відчути зв'язок з внутрішнім світом.
Таким чином, пісня є гімном красі, що існує за межами звичайного сприйняття, водночас підкреслюючи цінність індивідуальності та особистісної свободи. Ліричний герой, з одного боку, висловлює своє захоплення та бажання бути поряд, з іншого – повагу до її вибору залишатися самотньою, незважаючи на увагу оточуючих. Це розповідь про красу, що не потребує супутника, бо є самодостатньою і цілісною.