Пісня "Осінь" Марії Бурмаки сповнена глибоких почуттів і відчуттів, що пов'язують осінь зі змінами в житті та станом душі людини. У цій композиції осінь виступає як метафора завершення чогось важливого і значущого, вона приносить спогади про минулі події, які мали велике значення, але вже відійшли в минуле. Жовті листя і холодні вітри, що змінюють природу, є відображенням внутрішніх змін і переживань ліричного героя, який шукає свій шлях в нових обставинах.
Марія Бурмака майстерно передає настрої меланхолії та ностальгії, які властиві осінньому періоду. Ліричний герой перебуває в стані рефлексії, розмірковуючи про втрати і надії, які, можливо, ще зможуть реалізуватися в майбутньому. Осінь символізує як завершення, так і початок нового циклу, де завжди є місце для надії та нових можливостей.
Пісня також акцентує увагу на особистих почуттях, які можуть змінюватися під впливом зовнішніх обставин, як змінюється природа під час осені. Це нагадування про те, що життя триває, незважаючи на його тимчасові труднощі і негаразди, і в кожній осінній порі є щось особливе і цінне. "Осінь" Марії Бурмаки - це пісня про пошук гармонії і примирення з минулим, що надає сил для руху вперед.