Пісня "Зіронька" Олександра Пономарьова – це глибокий і чуттєвий твір, який розповідає про нестримну любов і мрії, що неможливо реалізувати. Головний герой відчуває глибокі почуття, які залишаються невисловленими, подібно до зорі, що сяє на небі, але недосяжна. Ця пісня відображає внутрішню боротьбу між бажанням бути поруч із коханою людиною і неможливістю досягти цього через обставини або внутрішні бар'єри.
"Зіронька" символізує недосяжне кохання, яке завжди залишається лише мрією або ідеалом. Герой пісні намагається знайти відповіді на свої питання, звертаючись до зірок і неба, але все, що він отримує, – це лише сумні роздуми і свідомість, що кохання, яке він відчуває, залишається лише в його думках. Пісня сповнена метафор і символів, які передають глибину емоцій та смуток від неможливості здійснити мрії.