Пісня Марії Бурмаки "Сонцем, небом, дощем" — це глибокий ліричний твір, що відображає тужливу і водночас надійну атмосферу. У тексті відчувається прагнення до близькості та підтримки, яке передано через образи природи, зокрема сонця, неба та дощу. Ці природні елементи символізують надію, постійність і силу, яка може допомогти подолати самотність і знайти дорогу до близької людини.
Сюжет пісні будується на роздумах про внутрішній стан ліричного героя, який переживає самотність і пошук. Він перебуває серед міських пейзажів, відчуває себе загубленим серед нескінченних доріг і відчуває втомлений шлях. Ліричний герой прагне до повернення до "своїх берегів", що символізує бажання знайти своє місце, свою спокій і свою любов.
Пісня також говорить про незмінну силу любові і надії, яка залишається в серці навіть у складні моменти життя. Вона сповнена ніжністю і глибоким відчуттям, що навіть крізь важкі часи любов і надія допоможуть знайти шлях до гармонії і душевного спокою. Марія Бурмака майстерно використовує прості, але виразні образи, щоб передати складну емоційну гаму і втілити відчуття відданості та віри у світле майбутнє.