Пісня "Франсуа" Ірини Білик розповідає про глибоке почуття кохання та тугу за коханим, який перебуває далеко. Лірична героїня переживає розлуку з коханим, який летить до Парижа, і сумує за ним. Вона відчуває самотність, коли бачить, як він відлітає, і її думки постійно зосереджені на ньому. Для неї цей розрив відчувається як втрата тепла і близькості.
У рефрені вона повторює ім'я "Франсуа" і просить його повернутися до України, наголошуючи, що він для неї єдиний і незамінний. Лірична героїня висловлює свої почуття через листи, які вона відправляє йому, мріючи про те, що вони дійдуть до нього за допомогою лелек. Вона сподівається, що навіть дощ у Франції нагадуватиме йому про її сльози і сум за ним.
Героїня вірить, що їхні почуття взаємні, і кожен її лист містить слова любові та сподівання на возз'єднання. Франсуа пише їй, що ніколи нікого не любив так, як її, і вона відповідає йому тим самим. Пісня передає глибину емоцій та ніжність почуттів, демонструючи силу кохання, яке не зникає навіть на відстані. Лірична героїня мріє про повернення Франсуа, що стане для неї найщасливішим моментом.