Пісня "Месейджі безкрилі, але прилітають" виконавиці Victoria Niro розкриває тему сучасних стосунків, де комунікація часто відбувається через екрани телефонів, іноді стаючи надто нав'язливою або односторонньою. Авторка співає про важливість особистого простору і часу для себе, наголошуючи, що не відповідає на повідомлення не через байдужість, а через зайнятість власними справами.
У пісні йдеться про прагнення знайти себе, про необхідність "скинути ланцюги перетворень" і жити сьогоденням, не застрягаючи в минулому. Вона висловлює ідею про те, що кожна людина є самодостатньою, і що іноді краще залишитися наодинці, ніж продовжувати відносини, які не приносять радості або задоволення.
Пісня також торкається циклічності стосунків – від незнайомців до друзів, від друзів до закоханих, і, можливо, знову до незнайомців. Це підкреслює еволюцію відносин між людьми, де кожен етап має своє значення і важливість. За словами авторки, важливо рухатися вперед, не зациклюючись на минулому, і відкривати для себе нові горизонти. Ця пісня – це заклик до самодостатності, самопізнання та вміння знаходити радість у самотності, не втрачаючи надію на знаходження справжнього щастя.