У цій пісні Victoria Niro розповідає про складні стосунки та важливість особистого простору і часу. Вона описує ситуацію, коли людина перевантажена і не здатна відповідати на постійні повідомлення, що символізує бажання зберегти дистанцію та зосередитись на собі. "Стрілки на очах, я не маю часу" метафорично підкреслює, що авторка зайнята власними справами та не може приділяти час спілкуванню, що надходить ззовні.
В тексті також йдеться про неминучі зміни, процеси самопізнання та саморозвитку, які вимагають відмови від певних зв'язків: "Нічого немає назавжди, Скинь ланцюги перетворень". Ці рядки можуть символізувати потребу у відпусканні минулого та старих відносин для руху вперед.
Пісня також торкається теми самотності та особистого вибору: "Поруч я не бачу тебе чомусь, Значить краще мене лиши саму". Це вказує на рішення авторки залишитися наодинці для осмислення власного життя та вирішення особистих питань, натякаючи на значення самодостатності та важливість зростання.
Завершується пісня образом повторення життєвого циклу, де "Історія знову по колу, Сонце виходить за хмари". Це може символізувати нові починання, можливість для змін та надію на краще майбутнє, незважаючи на всі попередні виклики та розчарування.