Пісня «Реальність Босха» Артема Лоіка - це глибока рефлексія про сучасний світ, переплетена з яскравими метафорами та алегоріями. Автор створює образ реальності, подібної до картин іспанського художника Ієроніма Босха, який відомий своїми зображеннями апокаліптичних та химерних сцен. У пісні Лоік порівнює наше сьогодення з хаотичними та жорстокими сценами з картин Босха, де кожен живе у своєму маленькому, ізольованому світі - хтось у захисній касці, а хтось в ілюзорній казці.
Основна тема пісні - критика суспільних норм та соціальної нерівності. Лоік висловлює своє розчарування і відчай щодо відсутності справедливості та змісту у сучасному світі, де навіть талант і знання не гарантують успіху. Він розмірковує над відсутністю моральних цінностей та справжнього духовного розвитку, натомість висміюючи поверхневі цінності, такі як матеріальний добробут і престиж. Це стає основою для критики системи, яка цінує зовнішні атрибути успіху більше, ніж внутрішній зміст.