Пісня "Гоп! Стоп! Засада!" Бориса Сичевського розкриває комічну історію про пригоди двох друзів — оповідача та його кума — які добре напилися на весіллі. Згодом вирішили поїхати до Львова в пошуках пригод, але їхні плани несподівано порушилися, коли вони зіткнулися з дружинами — Тамарою та Людмилою. Жінки, з'явившись несподівано, як "чорні хмари", завадили їхнім планам, що викликало великий здивування та комічні ситуації.
Гумор у пісні полягає в повторюваності ситуацій, коли кожна спроба героїв знайти розваги закінчується "засадою" у вигляді їхніх дружин. Лірика пісні показує характерні для української культури образи пияцтва та побутових пригод, використовуючи колоритну мову та ідіоми.
Завершується пісня рефренами про "засаду" та "могилу", які символізують, що кожен необачний вчинок героїв має свої наслідки, часто в комічній формі. Цікаво, що образи "засади" та "могили" можуть символізувати невдачу та кінець їхніх задумів, додавши глибини смішним поворотам подій. В результаті, пісня слугує відображенням культурних традицій та життєвих реалій через призму гумору та іронії.