Пісня "Люди як кораблі" українського гурту Скрябін використовує метафору кораблів для опису людського досвіду, життєвих подорожей та взаємодій. В основі пісні лежить ідея про те, що кожна людина, як і корабель, пливе по життю, поки хвилі долі її несуть. Текст підкреслює непередбачуваність і небезпеки, які можуть виникнути на шляху, в тому числі через дії інших людей, які можуть спричинити "затоплення" інших.
У пісні також торкаються теми конфліктів та ворожнечі, що ілюструється образами кораблів, які "труться бортами" у глибинах води, де "ніби в морі місця нема". Це може символізувати суспільні, культурні чи особистісні зіткнення, що призводять до руйнування стосунків або навіть особистих трагедій.
Важливим аспектом тексту є опис того, як, незважаючи на всі негаразди, люди продовжують повертатися до моря, або життя, з новими надіями та прагненнями до істини та правди, що відображає непереможну людську волю до життя і самопізнання. Співак акцентує на ідеї, що хоча наш "океан" ховає багато таємниць, люди продовжують існувати, іноді гордо і неусвідомлено про існуючі небезпеки.