Пісня "А я все плакала" у виконанні Надії Дорофєєвої та Лебіги є глибоким роздумом про сучасний стан душі людини і її взаємодію з оточуючим світом. Текст пісні пронизаний емоційною напругою, виражаючи біль та смуток, які героїня пісні відчуває через недосконалості та жорстокість, що оточують її в повсякденному житті. Вона розповідає про те, як важко знайти відповіді на важливі питання і як часто люди вибирають негатив, замість того щоб шукати добро та світло.
Основна тема пісні — це пошук власного шляху і сенсу в світі, де багато хто забуває про людяність, розпалюючи конфлікти через дрібниці. Лірична героїня плаче і страждає, намагаючись зрозуміти, чому люди вирощують "квіти зла" у своїх садах, тобто чому вони вибирають шлях ненависті та розбрату. Пісня закликає до переосмислення своїх дій та до вибору більш гуманного підходу у відносинах з іншими.
Твір також підкреслює важливість підтримки і любові у взаєминах. "Кожна душа так бажає світла", співають виконавці, закликаючи людей бути більш відкритими до любові та розуміння. Пісня нагадує, що кожна людина шукає своє "велике кохання" і світло, яке може вберегти її від самотності та болю, і що ми всі маємо бути обережними у своїх словах і вчинках, щоб не заподіяти болю іншим.