Пісня Марії Довгаук "Й рахував лиш з тобою світанки" пронизана глибокою інтимністю та чуттєвістю, яка виражається через метафору мови Брайля. Ліричний герой закликає свою кохану вивчати його тіло, торкаючись кожної його частини, щоб на сліпу відчути де знаходиться любов. Це символізує глибоку близькість і пізнання один одного на всіх рівнях, не лише фізичному, а й емоційному.
У другій частині пісні згадуються відчуття, що їх викликає присутність коханої особи: від запаху, який нагадує квітку в туманні ночі, до відчуття її дотиків, які немов заповнюють океаном долоні. Порівняння з природними явищами та опис емоцій, які з'являються у відсутності коханої, підкреслюють глибину і силу почуттів, що з'єднують пару.
Завершується пісня повторенням прохання досліджувати та відчувати, що посилює ідею безкінечного взаємного дослідження та взаєморозуміння між закоханими. Лірика пісні пронизана ностальгією та теплом, що робить її зворушливою і запам'ятовується. Використання мови Брайля як символу глибокого, інтуїтивного спілкування додає особливої символічної ваги вираженню любові. Так, у пісні йдеться не лише про фізичне сприйняття, а про комплексне, душевне з'єднання двох людей. Ця композиція стає виразом того, як любов здатна перетворити та наповнити життя красою й значенням.