Пісня "І не для нас люди ідуть" українського рок-гурту Океан Ельзи виражає глибокі емоції відчуженості та самотності, які відчувають персонажі. Вона починається з опису вечірньої атмосфери після дощу, коли ніч висихає, а вітер стихає. Ці образи створюють відчуття спокою, але одразу контрастують із словами "Ми не одні, ми не живі", що натякають на глибоку існувальну кризу персонажів, їхню дезорієнтованість і відсутність життєвої сили.
У куплетах персонажі звертаються один до одного, обговорюючи своє бажання змінити рутинність свого існування, що символізується фразами про чай та каву. Вони спілкуються про свої відчуття та бажання, але все видається нудним та беззмістовним. Ці рядки підсилюють загальне відчуття апатії та розчарування у своєму житті.
Рефрен пісні "І не для нас люди ідуть, люди стоять" підкреслює ідею ізоляції та відчуття, що життя проходить повз героїв пісні, які не можуть або не хочуть бути частиною загального потоку існування. Звернення "Виключіть нас" та "Виключи час" слугують метафорами бажання відключитися від зовнішнього світу та зупинити постійний тиск часу.
Завершальний куплет повторює відчуття відчуженості та відсутності участі в реальному житті, згадуючи про "Ангельський сад", що можливо є ностальгією за втраченою невинністю або більш щасливим часом. Пісня завершується закликом до дії, "Замовляй таксі", що може вказувати на спробу вирватися з апатії та зробити крок до змін у своєму житті.