Пісня "Лелеки" у виконанні Оксани Білозір має глибокий символічний зміст, пронизаний мотивами подорожі, ностальгії та вічного повернення до рідних місць. У перших рядках тексту відчувається зимова холоднеча, що заморозила казкові візерунки на вікні. Згадується лелека, який сумує в цю зимову пору, коли сонце здається дуже далеким і холодним. Цей образ вводить нас в стан лелеки, який відчуває себе ізольованим та віддаленим від джерел свого тепла та радості.
Подальші рядки розгортають тему міграції лелек, які, прагнучи тепла, відлітають далеко від холодів, до сонця. Цей лет відображає непереможну тягу до життя та прагнення до кращих умов існування. "Пролітали лелеки долітали, аж до сонця" символізує цю довгу, напружену подорож до мети, до місця, де вони можуть знайти спокій та гармонію.
Тема повернення охоплює другу частину пісні. Наближення весни стає сигналом для лелек повернутися. Це повернення не просто зміна локації, але й повернення до коренів, до місця, де можна відновити сили та продовжити цикл життя. "Та весна краса, тендітна прекрасна покличе назад" підкреслює цю природну циклічність та зв’язок із родинним гніздом.
Таким чином, пісня є рефлексією на тему вічної міграції, яка є невід'ємною частиною життя багатьох істот, включаючи людину. Лелека у пісні виступає як символ пошуку тепла, любові та безпеки, а також невтомного прагнення до повернення додому, де можна знайти відпочинок і відновлення.