Пісня "Господи, помилуй нас" Тараса Петриненка відкриває перед слухачем образ України, яка переживає важкі часи, але не втрачає надії та віри. У тексті пісні висловлюється прохання про захист та милосердя для України та її народу. Ліричний суб'єкт звертається до Бога з проханням зберегти країну, яка зазнає непростих випробувань, що символізуються образами куль і ножів, що поранюють українців.
Пісня наголошує на стійкості та відвазі українського народу, що, попри всі випробування, все ще зберігає "промінь віри". Автор підкреслює, що, навіть коли українці опиняються "на колінах", вони мають силу встати, і просить Бога допомогти їм у цьому та благословити у "добрий час".
Тема пісні торкається також всепрощення і всемилості, в яких потребує кожна душа, особливо у складні часи. Згадуються "грішні діти", які все ще залишаються рідними для Отця, незважаючи на свої помилки та слабкості. Просинь про милосердя та захист розкривається через повторення заклику "Господи, помилуй нас", який слугує кульмінаційним елементом кожного куплету.
Загалом, пісня є молитвою за націю, що шукає відновлення, благословення та милосердя в часи випробувань, що наголошує на духовній стійкості та вірі в краще майбутнє. Завдяки музичному супроводу та ліричним образам, вона викликає у слухача глибокі емоції та надію на зміни. Використання релігійних мотивів надає тексту пісні універсального звучання, актуального для будь-яких часів і ситуацій.