Пісня "Краса не з цієї планети" Аркадія Войтюка розповідає про надзвичайну жінку, що, наче із іншого світу або з далеких країв, ввійшла в життя автора і зачарувала його своєю неперевершеною красою. Ця краса порівнюється з космічною зіркою, що відірвалася від небес і приземлилася у його реальність, вносячи в нього світло і чарівність.
У пісні йдеться про глибоке захоплення та водночас недосяжність цієї жінки. Її краса описується як неземна, а її самотні танці викликають питання про таємницю її внутрішнього світу. Автор пісні замислюється над тим, чому така неперевершена істота залишається сама у своєму танці, попри те, що багато хто прагне бути поруч з нею.
Згадка про чергу охочих стати частиною її життя, але водночас бажання жінки залишатися на самоті, підкреслює її незалежність та можливо внутрішню замкненість. Музика, як єдиний ключ до її серця, символізує зв'язок між її внутрішнім світом і зовнішнім, показуючи, що тільки справжнє мистецтво може доторкнутися до її душі.
Таким чином, пісня відкриває роздуми про красу, що стоїть за межами звичайного сприйняття, таємничість жіночої душі та силу мистецтва як мосту між серцями. Вона відображає глибоке почуття захоплення та одночасно поваги до особистого простору індивіда, нагадуючи про цінність внутрішнього світу кожної людини.