Пісня DOROFEEVA "На льодяній підлозі" звертається до теми розставань і ностальгії, яка витає у повітрі після закінчення вечірки, де ще недавно лунала музика і сміх. Текст відтворює образ вечірки, яка раптово завершилася, коли діджей пішов, і разом з ним пішло свято та гості. Тиша, що настала після вечірки, стає метафорою самотності та внутрішньої порожнечі, яка заповнює простір після розлуки.
Ліричний суб'єкт згадує минулі часи, коли "ми танцювали гучно", але тепер лишається лише самотня постіль і пустка. Сльози, що "лили по бруківці", символізують глибоку печаль і втрату. Зіставлення сльоз з дощем, який "знесло", посилює відчуття невимовного горя, що його неможливо зупинити.
Останній куплет звертається до особистісного звільнення від тягаря минулого, попри ще наявні болі та сумніви. "Серце часом колить ще", але загальний тон стає трохи оптимістичнішим. Ліричний суб'єкт зазначає, що після втрати мало що залишилось при ній, але це зняло з неї вантаж. Пісня закінчується на тому, що, хоч і болі та розлука були важкими, тепер можливе нове початок без обтяжливих спогадів.