Пісня "І співати у церкві Боже прости" виконавця ТНМК містить багатошаровий опис історії України, змальовуючи культурну, історичну та соціальну еволюцію нації. Вона починається з загальної констатації існування історії землі та заклику до гордості за власну країну. Це не просто згадка про минуле, а мотиваційний виклик сучасним українцям цінувати та шанувати свою ідентичність.
Далі пісня згадує про ранню історію регіону, включно з Великим Вибухом і античні часи, з особливим акцентом на культурні та природні аспекти, які мали велике значення для людей. Введення постатей, таких як трипільці та відомі історичні особистості, наприклад Вікентій Хвойка, показує глибоку повагу до археологічної спадщини. Згадка про князів, що будували міста і вели війни, допомагає відчути важливість формування національної ідентичності та державності.
Опис подій переходить до християнізації Київської Русі Володимиром Великим, що символізує зміну віри та культурних орієнтирів. Відзначаються не тільки війни та князі, але й згадки про важливість освіти і культури, що підтверджується постатями, як Петро Могила, та іншими визначними особистостями. Нарешті, пісня заходить в сучасні часи з акцентом на силу козацтва і національний дух, що є важливим у контексті нинішніх викликів та звершень України.
Завершується пісня закликом до пам’яті про минуле, яке формує сучасну ідентичність, і важливість освіти та культури в цьому процесі. В цілому, пісня є сильним вираженням національного самовизначення та гордості, пропонуючи слухачам глибокий історичний контекст та мотивацію до подальшого розвитку і збереження культурної спадщини.