Пісня "В мову нашу летіли мов кулі" від українського гурту ТНМК є своєрідною історичною ретроспективою, яка виражає любов та гордість за Україну. У тексті згадуються ключові моменти з історії країни, від давніх часів до новітньої історії, з особливим акцентом на важливість і стійкість української мови і культури.
Спочатку пісня описує міфологічний Великий Вибух, як символ початку усього існуючого, включаючи культурні та природні багатства України. Відтак переходить до більш конкретних історичних подій і персоналій: від трипільської культури, античних згадок про кімерійців, до появи східних слов'ян та формування Київської Русі.
Особливу увагу приділено взаємодії України з сусідніми народами та загарбниками, від битв з Візантією до монгольської орди. Згадується також період козацтва, як вираз боротьби і незламності українського народу, з акцентом на фігури такі як Богдан Хмельницький та інші видатні козацькі ватажки.
Завершується пісня пошаною до культурних діячів, зокрема Григорія Сковороди та Петра Могили, які зробили великий внесок у розвиток освіти та культури України. Загалом, пісня є гімном української ідентичності, який висловлює повагу до історичної спадщини і непереможності духу українців. Вона закликає пам'ятати і шанувати минуле, будувати сучасне і вірити у своє майбутнє.