Пісня від ТНМК відображає багату і строкату історію України, що вражає своєю яскравістю та різноманітністю. У перших рядках йдеться про гордість і власність на землю та державу, з акцентом на велич історії України, яку символізує вигук "Слава Україні! Героям Слава!". Далі текст охоплює усю еволюцію українських земель від моменту Великого Вибуху, що приніс зірки та котиків, до виникнення перших цивілізацій, таких як трипільці, про яких згадує Вікентій Хвойка.
Оповідання продовжується згадками про різні племена, які населяли територію України, такі як поляни та древляни, а також про великих князів, які зіткнулися з ворожими загарбниками або вели внутрішні боротьби. Зокрема, в тексті згадуються історичні постаті, такі як апостол Андрій, князі Кий, Щек та Хорив, а також принцеса Либідь. Важливі події, такі як християнізація Київської Русі Володимиром Великим, також відіграють значну роль у пісні.
Кульмінацією тексту є опис боротьби українського народу проти зовнішніх загроз, зокрема монгольської навали, і зростання козацького руху, який став символом непереможності та відваги. Пісня також згадує культурні внески, такі як заснування Києво-Могилянської академії Петром Могилою, що наголошує на важливості освіти і культурного розвитку. В кінці виступає фігура Григорія Сковороди як символ філософської думки та просвітництва, що демонструє, як історичні події та особистості переплітаються в пісні, відображаючи різні аспекти української ідентичності та спадщини.