Пісня Юлії Думанської розкриває внутрішній світ людини, яка чекає на закінчення війни, сповнена надії та мрій про мирне майбутнє. У тексті вона звертається до близької людини, яка, імовірно, брала участь у воєнних діях. Вона обіцяє цілувати його руки та обіймати з любов'ю, тим самим виражаючи свою вдячність та розуміння всього того, через що він пройшов. Це виявляє глибоку повагу та співчуття до всіх, хто зазнав випробувань війною.
Співачка також звертається до всіх, кого знає, в тому числі до колишніх, ініціюючи новий початок, де минулі образи відходять на другий план перед загальнолюдськими радощами миру. Вона висловлює бажання забути всі страхи та жахи, які її оточували, а також допомогти забути це іншим. Це не просто прощення, це заклик до очищення душі від тягаря війни.
Кульмінацією пісні є образ "дня, коли закінчиться війна", який виступає символом загального визволення та відновлення. Це день, коли можна буде повноцінно дихати, не боячись нових вибухів, і кожна людина зможе обійняти свою долю, говорячи їй: "Спокійно, все гаразд". Така перспектива надихає та додає сил жити далі, долаючи всі перешкоди на шляху до миру. Це пісня не тільки про війну, а й про незламну віру в любов, яка перемагає всі негаразди.