Пісня "Сталеві обійми лісова мавка" у виконанні Олі Полякової, Анни Трінчер та POSITIFF є музичним вираженням непохитності та рішучості українського народу в обличчі війни. Від початку до кінця, лірика пісні переплітається із зображенням стійкості та незламності, підкреслюючи силу та єдність у боротьбі за свою країну.
У першому куплеті пісні згадуються "чорні світлини" та "новини з фронту", що відсилають до реальності воєнного стану. Незважаючи на обставини, які супроводжуються тривогою та сиренами, підкреслюється незгоду здаватися: "Але ми незкорені, Сум не дозволено, ні!".
Приспів пісні відображає оптимістичне бачення, наголошуючи на вірі у світле майбутнє і перемогу, навіть коли обставини здаються безнадійними: "Мета наша світла, Віримо в Світло, Хоч і без світла". Це відображає колективну відданість та надію на успіх.
Далі текст пісні оспівує героїзм та символи української національної гордості, згадуючи історичних та сучасних героїв, таких як Привид Києва, Конотопська відьма, Супер Шевченка, та інші. Завершальні рядки вкотре нагадують про шлях до перемоги та історичне значення поточних подій, які "запишуть Україну в історію" як націю, яка здатна протистояти своїм ворогам та вистояти у важкі часи. Вся пісня випромінює силу духу та непереможність українського народу, який об'єднаний у своїх прагненнях та мріях про мирне і світле майбутнє.