Пісня "Ведуть дороги під тривоги" виконавців Оля Полякова, Анна Трінчер, та POSITIFF — це зворушливий гімн на підтримку України у часи випробувань та війни. Лірика відображає біль і відвагу українського народу, що стикається з ворожими атаками та тяжкими випробуваннями. Чорні світлини та фронтові новини, які згадуються у пісні, символізують новини з фронту, що приносять занепокоєння та тривогу в серця українців.
Співаки звертаються до теми непереможності і єдності, підкреслюючи, що разом українці можуть подолати будь-які перешкоди. Пісня висловлює віру в "Світло", навіть коли фізично світла немає, що є метафорою надії та віри в краще майбутнє. Згадка про Збройні Сили України та подяка Богу за підтримку в боротьбі додають глибини цьому виразу національної гордості та вдячності.
Особливу увагу у пісні приділено іменам українських героїв та символів опору, як "Привид Києва", "Супер Шевченка", та інші, які стали метонімами українського опору та незламності. Ці героїчні образи підкріплюють нарратив про стійкість та героїзм народу, який знаходить силу і мотивацію залишатися єдиним у боротьбі за свою країну.
Загалом, пісня є вираженням рішучості та непохитної віри в перемогу, що виливається в призив стати "стіною" перед обличчям ворога. "Ведуть дороги під тривоги" стає не тільки віддзеркаленням боротьби, але й символом шляху до неминучої перемоги, яку співаки вважають передвизначеною, відзначаючи це як шлях, який "залишить нас у історії".