Пісня "Скільки б не падали хто кричав про вірність" виконавця Хейтспіч має глибокий емоційний заряд і зосереджена на внутрішніх протиріччях людини та суспільства. Вона розповідає про апатію та байдужість, які можуть залишити слід на людині, а також про різні способи, якими люди реагують на життєві виклики — деякі очищаються від впливу цих подій, а інші пишаються своєю нечутливістю.
Також пісня висміює тих, хто вдає з себе мудреців і вчить інших, як жити, незважаючи на те, що їхні рекомендації можуть бути поверхневими чи нещирими. Особлива увага приділяється контрасту між щирими почуттями і зовнішньою бездушністю. Ліричний герой звертається до метафори ромашки, що символізує тендітність і простоту у світі, переповненому жорстокістю та показухою.
У фінальній частині пісні згадується про зраду та втечу, що підкреслює тему людської непостійності та схильності до самозахисту в складні часи. Автор виражає свої суперечливі почуття до людства — від ненависті до любові, а також показує своє особисте сприйняття мінливості світу, де він перестає боятися і чекає моменту перетворення. Пісня є виразом глибоких роздумів про людську природу, суспільство і особисту ідентичність.