Пісня українського гурту Хейтспіч виражає болючу іронію та глибоке розчарування у суспільстві, яке страждає від байдужості та насильства. Автор тексту звертається до парадоксу сучасного світу, де насолода споживанням медійного контенту змішується із реальністю жорстокості—кулі за кілька центів можуть забрати життя, а люди стають невідчутними до такої реальності, деякі навіть пишаються своєю зневагою до неї.
Слова пісні змальовують слабкість громадської волі та втрату сенсу у словах, які вже не призводять до дій. Війна, як набридла повсякденність, здається частиною звичайного життя, де люди втомилися навіть від звичайних повсякденних справ.
Автор також використовує образ ромашки як символу невинності та чистоти, який став антитезою до жорстокості та байдужості, яка панує в суспільстві. Ромашка у тексті—це контраст між красою природи та жорстокістю людських вчинків.
На завершення, ліричний герой висловлює свою любов до людей, попри ненависть до людства в цілому. Це парадокс підкреслює внутрішній конфлікт автора між надією та відчаєм, між бажанням вірити в краще та реальністю, яка часто приносить розчарування. Ця пісня є виразом складного сплетіння емоцій, які виникають у відповідь на сучасні виклики перед особистістю та суспільством.