Пісня "Ми рідні люди й коли страшний ворог" українського гурту FAHOT (ТНМК) звучить як маніфест мужності та незламності українського народу. Лірика відображає глибоку зв'язок з рідною землею, висловлюючи почуття солідарності, яке об'єднує людей в обличчі зовнішньої агресії. Центральна тема пісні — це стійкість і відвага у відповідь на ворожі атаки, які загрожують домівкам і життям.
У першій частині пісні згадується місто, яке метафорично пульсує як намисто, випромінюючи енергію та відвагу. Автор використовує образи музики та природи, щоб підкреслити гармонійний зв'язок між людьми та їхнім середовищем.
Далі текст переходить до виразу колективної рішучості протистояти агресії. Згадується історична спадщина козацтва, що символізує давні традиції боротьби за свободу. Ця частина підкреслює, що сучасні українці готові захистити свою країну, не забуваючи про жертви минулих поколінь.
Пісня закінчується нагадуванням про міста, які стали символами опору та стійкості у часи війни. Зокрема, назви міст як Енергодар, Маріуполь, Бердянськ, Херсон, Луганськ та Донецьк, що наголошують на нерозривному зв'язку цих територій з Україною. Це заклик до єдності та відновлення, готовність обійняти одне одного в знак перемоги і миру. Таким чином, пісня FAHOT (ТНМК) стає гімном національної гордості та спротиву.