Пісня "Ми ще стільки не писали" виконавця YOGEN розгортає перед слухачем історію людини, яка знаходить себе в постійному русі та пошуку кращої долі, але при цьому відчуває глибоку меланхолію і самотність. Від початкових рядків, де згадується кружляння коліс по колії та відчуття бути іноземкою на чужій землі, створюється образ метафоричної подорожі через життя, де пошук себе і свого місця призводить до безкінечних переїздів між містами та країнами.
Тема вічного пошуку і переміщення продовжується у згадках про нові рейси, безсонні ночі та пусті вагони, символізуючи невпевненість у майбутньому та прагнення знайти місце, де було б краще. Ця ідея підсилюється повторенням маршрутів "Київ Польща і Європа", які виступають як метафора шляхів, які ми обираємо, сподіваючись знайти те, чого бракує нашому існуванню.
Ліричний герой пісні звертається до іншої особи, яка символізує втрачену можливість або нездійсненну мрію, що стає явною у рядках про крапку на картах і google координати, які він хотів би перетворити на цитати. Ця образність підкреслює віддаленість і недосяжність, а також бажання знайти зв'язок, що був втрачений у процесі безкінечних переїздів та пошуків.
Заключні рядки пісні, де говориться про аеропорти і вокзали, що пролітають за вікном, символізують відчуття швидкоплинності часу та усвідомлення того, скільки всього не встигнуто зробити або сказати. Пісня закінчується на ноті рефлексії про втрачені можливості та невисловлені думки, залишаючи слухача з роздумами про власні шляхи та вибори.