Текст пісні "Час і простір змішую" Марії Ткачук описує внутрішній світ особистості, що зазнає глибокої самотності та замішаності. Співачка розмірковує про своє існування, здається втраченою у власних думках та емоціях, де час і простір стають невизначеними поняттями. Вона відчуває, що втратила свою справжню сутність ("Десь забула своє я") та сподівається знайти її незабаром, що свідчить про пошук внутрішньої ідентичності та самопізнання.
У пісні також простежується тема боротьби з внутрішніми конфліктами. Лірична героїня описує себе як "повну протилежність", що вказує на її непередбачуваність та нестабільність емоційного стану. Вона відчуває тривогу та роздумує про неможливість уникнути себе, бореться з самою собою, бути обережною стосовно власних внутрішніх переживань.
На завершення, повторювані рядки "Необов’язково бути цим дощем" та "Геть невипадково" підкреслюють ідею вибору та самовизначення. Співачка замислюється про те, що бути собою - це не завжди йти за встановленим шляхом чи відповідати чиїмось очікуванням. Вона прагне знайти свій власний шлях та визначити, що для неї дійсно важливо, відмовляючись від обов'язковості відповідати загальноприйнятим стандартам. Це заклик до внутрішньої свободи та справжнього самовираження.