Геля ЗозуляТепер Усі Анголи Грішні А Дияволу Тепер Смішно

Пісня "Тепер усі анголи грішні а дияволу тепер смішно" у виконанні Гелі Зозулі занурює слухача у світ, де традиційні моральні межі розмиваються. Головна героїня пісні зображується як особа, що цілеспрямовано відмовляється від загальноприйнятих норм і цінностей, вибираючи шлях, що веде до саморуйнування та ізоляції від суспільства. Вона говорить про те, що навмисно "підпалила всі мости", тобто розірвала усі зв'язки з минулим і з тими, хто міг би їй допомогти або стати на шляху її самовираження через гріх.

Звернення до образу диявола як до символу відсутності правил і безмежної свободи відображає бажання героїні відкинути всі обмеження, які накладає на неї суспільство. Вона знайшла у цьому відсутності обмежень не тільки втіху, але й джерело власної ідентичності, хоча це і приводить її до самоізоляції та внутрішнього конфлікту з власною совістю.

Слова "Я не стану хороша" та "У мене чорна душа і я не перепрошую" говорять про повне прийняття своєї "темної" сторони і відмову від будь-яких спроб виправдатися або змінитися в очах інших. Це вказує на глибокий внутрішній розрив між тим, ким вона є, і тим, ким вона могла б бути, якби вибрала інший шлях.

Повторення рядків "Ой наробила лиха, я сьогодні тиха" може символізувати певний жаль або рефлексію щодо зробленого, але одночасно підкреслює незворотність її вибору та готовність нести за нього відповідальність. Історія, яку розповідає пісня, є не лише виявом бунту проти зовнішніх обмежень, але й глибоко особистим зізнанням у прийнятті власної ідентичності, незалежно від того, наскільки вона може здаватися "грішною" чи неприйнятною для інших. Ця пісня є відображенням внутрішньої боротьби, пошуку себе та визнання власних виборів, незалежно від моральних дилем, які це може породити.