Пісня "Не питаю чи чекала візаві на твоє ні мене ще хватить" від Kalush Orchestra переповнена емоціями та образами, які намагаються передати відчуття глибокого, але складного кохання. У перших рядках співак розповідає про інтимні моменти між двома людьми, які знаходять утіху один в одному, ігноруючи зовнішній світ та його проблеми. Вони "сиділи, мовчали" і "людей не помічали", зосереджені лише на своїх почуттях, що їм здається, це і є справжня любов.
Далі текст пісні занурює слухача в атмосферу буденності, де навіть протікання даху і капання води у каву не можуть затьмарити їх щастя. Вони засинають під звуки дощу, знаходячи у цьому своєрідну романтику та спокій. Цікаво, як згадка про "промокші й хворі" перетворюється на символ їхньої близькості та спільних переживань, а посмішка коханої стає маяком у темряві, обіцянкою світла навіть на великій відстані.
Останні рядки пісні розкривають внутрішній конфлікт та невизначеність. Герой пісні висловлює свої переживання щодо відносин, ставлячи під сумнів готовність обох сторін до компромісів і взаєморозуміння. Він не питає, чи чекала кохана на його "ні", але водночас заявляє про свою готовність до подальших випробувань. Фраза "Відтоді в самоті тільки разом" підкреслює парадокс їхнього стану – вони разом, але кожен залишається наодинці зі своїми думками та емоціями, намагаючись знайти спільну мову та опору в своїх відносинах. Пісня відображає складність людських взаємин, де любов і розуміння вимагають не лише емоційної віддачі, але й здатності до компромісів та прийняття.