Пісня "Чим укрите наше поле" у виконанні YAKTAK є глибоким роздумом про життєві випробування, внутрішній біль та надію на краще майбутнє. У перших рядках автор звертається до сокола, символу мудрості та свободи, із запитаннями про стан рідної землі та причини особистих та колективних труднощів. Метафора розкиданих як зорі людей відображає почуття роз’єднаності та самотності, які переживає кожен із нас.
В наступних рядках автор піднімає тему внутрішнього болю, який викликаний тугой за домом та близькими. Цей біль стає каталізатором для боротьби та пошуку внутрішньої сили, незважаючи на зовнішні обставини. Мотив віри в шанс, навіть коли "скривджена душа", є виявом непохитної надії, що живить людину у найтемніші часи.
Заклик до взаємної підтримки та співпереживання виражений у рядках про обійми, що відігрівають душу, та сонце, яке наповнює серце світлом. Ці образи символізують лікувальну силу любові та дружби, необхідність прийняти та підтримати один одного у боротьбі з життєвими негараздами.
Пісня закінчується рефлексією про реальність, в якій ми живемо, де душі можуть бути "недорозвинуті" або "святі", але незважаючи на все, ми маємо "світити", тобто розповсюджувати добро, тепло та світло навколо себе, намагаючись "розтопити" замерзлі серця. Ця пісня є закликом до емпатії, взаємодопомоги та постійного прагнення до кращого, незважаючи на виклики, які ставить перед нами життя.