У цій пісні викладена поетична історія, що переносить нас у серце української природи та культури через образ дівчини та калини. Калина - не просто дерево, а символ краси, жіночності та стійкості українського народу. На початку пісні ми бачимо дівчину, що ламає гілки калини, символічний акт, який може означати розрив із минулим або прагнення зберегти певні спогади чи емоції.
Акт ламання та в'язання гілок у пучечки можна трактувати як спробу навести порядок у своїх почуттях, влаштувати їх у певну систему, що дозволяє краще зрозуміти власні переживання. Кидаючи їх на долівку та топтаючи чобітками, дівчина ніби намагається змиритися з неминучістю долі, що не завжди виявляється легкою чи справедливою.
Далі пісня розкривається через контраст між калиною, що стоїть на горі, та малиною під горою, відображаючи різні аспекти життя або різні шляхи, які можна обрати. Повторювані звернення до калини як символу щирості та ніжності з одного боку, та вираження жалю з іншого - ніби говорять про складність життєвого шляху, про те, що втрати та випробування є невід'ємною частиною нашого існування.
Фінал пісні - це своєрідний акт прийняття та водночас надії. "Рости, моя калина, рости, моя рутка" - може символізувати бажання зростання та розвитку попри всі труднощі. В цілому, пісня - це глибока медитація на теми природи, долі, втрат та відродження, закодована у символічних образах української культури.