Пісня "Без копит, що у душу б'ють" виконавця NAVKA занурює слухача у глибину болючих і актуальних роздумів про стан української нації та її історії. Починаючи зі слів про популяцію, націю та маси, автор викладає картину тривалої боротьби із зовнішніми та внутрішніми викликами, що протягом історії намагалися зламати дух народу. Повторення фраз про "українського пекла гримаси" вказує на постійну присутність труднощів, з якими країна стикалася "і сьогодні, і вчора, й колись".
Автор згадує про моменти розбрату та конфліктів, що не лише розділяли, але й залишали глибокі рани в серцях і душах людей, підкреслюючи питання про істинну незалежність України. "Без кайданів, що волю сковують, без копит, що у душу б'ють" символізують боротьбу за свободу від зовнішнього гніту та внутрішньої зради, де "чужі" і "свої" метафорично виступають як загарбники та зрадники власного народу.
У кульмінації, коли йдеться про "віки безголів'я вогонь", автор мабуть висловлює сподівання, що через всі випробування та боротьбу, нікчемство і розбрат будуть знищені, як у вогні, очистивши шлях до відродження і справжньої незалежності. Згадка про "українського пекла вогонь" вкотре наголошує на випробуваннях, крізь які країні доводиться проходити, але також містить у собі зерно надії на краще майбутнє. Пісня є могутнім нагадуванням про важливість згуртованості, пам'яті та відданості власній країні та ідентичності.