Пісня "І віки безголів'я вогонь хай він спалить усе це" виконавця NAVKA занурює слухача в глибокий рефлексивний наратив про стан українського суспільства, його історію та сучасність. У перших рядках автор задає тон, звертаючись до популяції, нації та мас, підкреслюючи безчасність та універсальність своєї повідомлення. Вираз "Українського пекла гримаси" може символізувати тяжкі випробування, через які проходила країна протягом своєї історії, а повторення цих слів наголошує на глибоко вкоріненому болі та втомі від постійних випробувань.
Далі пісня переходить до риторичного запитання про справжню незалежність України, вказуючи на кайдани, які сковують волю, та "чужих", які спробують контролювати країну, та "своїх", які зраджують. Цей абзац говорить про боротьбу за автентичну свободу та суверенітет, про зовнішні та внутрішні сили, що перешкоджають цьому.
Завершальні лінії пісні звертаються до вічної боротьби з розбратом, рейвахом (галасом, хаосом) і ремством (скаргами, наріканнями), що символізує внутрішні конфлікти та суперечності. Метафора "віки безголів'я вогонь" мабуть, вказує на довготривалу втрату керівництва та напрямку, а заклик "хай він спалить усе це нікчемство" є бажанням очищення від усіх негативних аспектів, що стримують розвиток нації. Так, пісня стає могутнім закликом до переродження, сподіванням на новий початок, де проблеми минулого будуть залишені позаду.