Павло ЗібровДе Ми Завжди Потрібні

Пісня "Де ми завжди потрібні" Павла Зіброва звучить як болюче нагадування про розлуку, яку зазнають родини, розкидані по всьому світу через військові конфлікти та інші трагедії. Ліричний герой висловлює біль і тугу за домом, де кожен куточок наповнений спогадами та любов'ю. Через метафору розділених родин та боротьбу за виживання в умовах війни пісня передає глибоке почуття втрати та надії на повернення.

У тексті присутнє потужне прагнення повернутися додому, до простих радощів, таких як обіймати рідних, молитися, святкувати весілля, а також до символічних дій, які вважаються приносить щастя, наприклад, прибивання підкови до порогу. Це бажання бути там, де все знайомо і де вони потрібні, відгукується глибокою ностальгією та любов'ю до рідної землі, підкреслюючи, що незалежно від обставин, домівка завжди залишається найбажанішим місцем.

Зібров зачіпає тему еміграції та втрати близьких, підкреслюючи, що попри тепле прийняття далеко від дому, серце тягнеться назад, в Україну, де кожен метр пройдений з труднощами, але і з вірою в краще майбутнє. Пісня виражає універсальне почуття приналежності та бажання бути з тими, кого любиш, незалежно від відстаней та обставин. Заклик "ви тримайтеся, рідні, і не смійте померти" є водночас молитвою за виживання та символом непереможного духу народу, який вірить в повернення додому, до миру та щастя. Пісня стає гімном надії та незламності для тих, хто змушений бути далеко від дому, але чиє серце залишається пов'язаним з рідною землею.