Пісня "Я з потягу через перони" виконавиці Alyona Alyona є глибоким і зворушливим виразом любові до рідного міста Маріуполя, роздумами про його минуле, сьогодення та майбутнє. Вона починається з ностальгійних рядків, де авторка малює картину свого повернення до міста, до моря, яке стало символом дому. Згадки про шум крон у парках та дзвони з Храму Петра викликають відчуття спокою та приналежності до місця з глибокою історією та культурою.
Далі текст пісні переходить до більш болючих тем, висвітлюючи вплив війни на місто та його мешканців. Лінії про "лінію фронту" на лівій руці, втрату безтурботності та страху перед майбутнім, а також згадка про "символ мужності й сили з Азову", який тепер носять люди по всьому світу, підкреслюють героїзм і стійкість мешканців міста перед лицем трагедії.
Опис фестивалів, що є місцями зустрічі та єднання людей, акцентує на спільності та надії на краще майбутнє. Проте реалістичний згад про "постріли в спину" і окупацію міста не залишає ілюзій щодо важких випробувань, через які довелося пройти.
У фінальних рядках пісні повертається мотив надії та любові до Маріуполя, незважаючи на всі випробування. Розмова з рибаком, яка завершує пісню, символізує вічне прагнення зрозуміти свою долю та знайти в ній мир, підтверджуючи незламність духу людей, пов'язаних з цим містом. Пісня стає гімном мужності, стійкості та непохитної віри в повернення до мирного життя.