Пісня "Згадаю дитинства свого халабуду" виконавиці Alyona Alyona занурює слухача в атмосферу міста Маріуполь, оспівуючи його красу, історію та незламний дух його мешканців. Через ліричні образи, такі як прогулянка від вокзалу до моря, шум крон у парках та дзвін із Храму Петра, автор намагається відтворити мирне життя міста, його духовну багатогранність та історичну спадщину. Маріуполь представлений як місце, де живуть діти козацького роду, місто, сповнене віри та надії.
Проте пісня також торкається трагічних подій, які змінили місто. Вона висвітлює біль втрати, війну та її наслідки для місцевих жителів. Символічний запитання про довжину лінії фронту на лівій руці та згадка про продаж волі, надії та віри як безцінних товарів нагадують про ціну, яку довелося заплатити за збереження своєї ідентичності та свободи. Образи Азовського моря, символів мужності, сили з Азову та солоного присмаку моря, що нагадує навіть птах, викликають почуття суму за втраченим миром та гордості за незламність духу народу.
Заключні рядки пісні повертають слухача до спогадів про дитинство та зміни, які зазнало місто. Згадка про звичайні радості життя, такі як повернення додому з роботи, купівля кавуна чи торта, різко контрастує з образами стріл у спину та окупацією міста, підкреслюючи трагедію втрати мирного життя. Пісня є сильним вираженням любові до рідного міста, смутку за втраченим миром та незламної віри в майбутнє.