Пісня Alyona Alyona "Яку довжину має лінія фронту, ота, що на лівій руці" глибоко занурює слухача в болючу тему війни та її наслідків для українського міста Маріуполь та його мешканців. Використовуючи образи повсякденного життя, пісня розкриває тему втрати, смутку, але й непохитної віри та надії на краще майбутнє. Лірика пронизана любов'ю до рідного міста, спогадами про нього як про красиве, живе місце, де шуміли крони в парках, і де кожна деталь мала особливе значення для місцевих жителів.
Через пісню простежується глибока ностальгія за мирним життям, яке було втрачено. Вона містить згадки про трагедію війни, яка змінила все "з часом, який зупинився", та перетворила повсякденні реалії в боротьбу за виживання. Але водночас пісня перенасичена символізмом волі, надії та віри, що з'являються "на кожнім прилавку" як товари, що "без цін".
Артистка також акцентує на перетворенні сприйняття символіки міста та його оборони, зокрема, на прикладі "Азову", який від символу екологічних проблем перетворився на символ мужності та сили. Це вказує на глибокі зміни в суспільній свідомості, що відбулись під впливом війни.
У заключній частині пісні відчувається сильний зв'язок з рідним містом, сповнений вірою погляд на майбутнє та незламність духу його мешканців. Автор звертається до символічних місць Маріуполя, які залишаються в пам'яті навіть попри болісні втрати. Заклик до єднання, пам'яті та віри в майбутнє пронизує весь текст, роблячи його не просто піснею, а маніфестом непохитної відданості та любові до своєї країни, міста, та ідеалів свободи та незалежності.