Пісня "У стін Драм театру є хрест" у виконанні Alyona Alyona є глибоким і водночас болючим відображенням долі міста Маріуполь під час війни. Авторка використовує образи і символи, щоб розповісти про страждання, втрати і надію, яка ще палає в серцях його мешканців. Повторювані строфи, де згадується проходження від потягу до моря, парки, дзвони Храму Петра, втілюють прагнення до миру, спокою та нормального життя, яке було порушено війною.
Лірика пісні наголошує на протистоянні між минулим і сучасністю, де колись буденні місця тепер стали символами опору та пам'яті. Азов, що колись асоціювався з екологічними проблемами, нині став символом мужності та сили. Солоний присмак моря, що залишається на устах, стає нагадуванням про непереможний дух міста.
У серці пісні - висловлювання болю через втрату та окупацію, але також і непохитної віри в повернення до нормального життя. Сцени з повсякденного життя, які перериваються війною, підкреслюють жорстокість реальності, з якою мешканці міста змушені зіткнутися. Проте, навіть у такі моменти, пісня знаходить місце для надії та віри, символізовані "яскравим променем з небес", який нагадує, що Маріуполь - це українське місто.
Закінчується композиція повторенням ліричного мотиву про повернення до міста, яке символізує нескореність і впевненість у тому, що життя продовжиться, а мрії про мирне майбутнє реалізуються. Ця пісня є потужним нагадуванням про вартість свободи та незламність духу народу, що стоїть на захисті своєї землі.