Текст пісні "Та шо без учинків слова й без самоповаги єдність" українського виконавця Фіолет відображає глибокі й болісні роздуми про війну, втрату, героїзм і важливість справедливих дій поряд із могутністю слова. Починаючи з образів, що викликають сильні емоції — імен читаних з хрестів, вдів, дітей з погвалтованими мріями та матерів, які чекають на вісті про своїх дітей, — пісня занурює в атмосферу глибокого особистого й колективного болю.
Алегорія Гарбуза, який ходить по городу та питається про свій рід, слугує символом пошуків втраченого зв'язку, прагнення до збереження родинних коренів та важливості підтримки між собою у часи випробувань. Цей образ, хоч і несе в собі певний наївний відтінок, глибоко резонує з темою втрати й надії, яка пронизує всю композицію.
Пісня також говорить про те, як війна змінює реальність, перетворюючи вчорашніх друзів на втрати та змушуючи переосмислити цінності. Вона згадує міста, які стали символами страждань та героїзму, наголошуючи на тому, що герої вмирають, але життя продовжується, незважаючи на все. Музика ворожого бару, що лунає з району, символізує постійне присутність ворога, навіть у повсякденному житті.
Заключні рядки підкреслюють, що слова без учинків та єдності без самоповаги не мають значення. Автор закликає до дій, віри та єдності, підкріпленої глибокою внутрішньою силою й відданістю. Сила слова, згадана на початку та в кінці, стає символом перемоги, але лише тоді, коли вона підкріплена реальними діями та внутрішньою міццю. Таким чином, пісня стає маніфестом сили духу, важливості пам'яті про минуле та віри в майбутнє.