Пісня JEVAGA "А той вініл він останню вже" переплітається з глибокими емоціями та спогадами про кохання, яке має велике значення для обох учасників. У перших рядках відчувається ностальгія та легкий смуток від усвідомлення того, що їхній спільний час добігає кінця. Але разом з тим, це і вираз вдячності за моменти щастя, які вони разом пережили. Текст нагадує про останній повільний танець, символізуючи прощання, але і ту незабутню близькість, що була між ними.
Подальші вірші розкривають історію кохання через призму повсякденних деталей і спільно пережитих моментів, як от читання зірок "наче заголовки із газет" чи спільні поїздки додому в метро. Це наголошує на тому, як звичайні речі стають особливими, коли їх переживаєш з коханою людиною. Ліричний герой звертається до спогадів про теплі моменти удвох, які залишаться з ними назавжди, незважаючи на розлуку.
Заключні рядки пісні відображають душевний біль від усвідомлення самотності, що настала після розставання. Вініл, який "він останню вже" дограє, символізує кінець їхньої спільної історії. Але, попри біль втрати, залишається надія та віра в кохання, відгомін якого звучить у кожному слові цієї пісні. Це історія про кохання, яке живе у спогадах, про те, як воно надихає на мрії та дає сили йти далі, навіть коли обставини складаються не на нашу користь.