Ця пісня виражає глибоку метафору, в якій люди порівнюються з кораблями, що плавають у морі життя. Ліричний герой зазначає, що кожна людина подібна до корабля, що пливе за течією, доки води достатньо глибокі і темні. Тут відчувається певна невизначеність і непередбачуваність долі, адже всі "пливуть", не знаючи, що чекає на них уперед.
У пісні також ідеться про зіткнення і конфлікти, які виникають між людьми ("так, ніби в морі місця нема"), де кожен намагається зайняти своє місце, іноді за рахунок інших, що веде до "зависті, підлості й зла". Це зображення стосунків між людьми в суспільстві, де домінує боротьба і небажання допомагати один одному.
Є й моменти, що підкреслюють ідею взаємодопомоги та підтримки, але вони затьмарюються образами кораблів, які "не допливли, бо їм 'помогли' набрати повні трюми води", що може символізувати зраду, обман або навіть зловмисні дії з боку інших.
У пісні також звучить мотив віри та пошуку правди, де кораблі, що "вірили і правду знати хотів", попри все продовжують свій шлях. Це вказує на непохитність духу та важливість прагнення до істини в житті кожної людини.
Заключна частина пісні розкриває ідею про те, що наш "океан" (життя або суспільство) знає більше, ніж ми можемо собі уявити, з усіма своїми таємницями, які ховаються в глибинах. Це нагадування про те, що життя повне несподіванок і важливих уроків, які ми повинні вивчати, йдучи своїм шляхом, подібно до кораблів, які пливуть по морю.